Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817-1862)
Introduction
Contents
Идентификация Петренко
(генеалого-биографическое исследование)
Introduction
Contents
Михайло Петренко: Життя і творчість (художні тексти, дослідження, документи).
Introduction
Contents

Від упорядників

   Михайло Миколайович Петренко (1817–1862) отримав вищу юридичну освiту, закiнчивши в 1841 роцi Харкiвський унiверситет. Починаючи з липня 1844 року до кiнця 1862 року вiн служив в установах Харкiвської губернiї, пiдпорядкованих Мiнiстерству юстицiї Росiйської iмперiї.
   Проте вiдомим Михайло Петренко став завдяки його захопленню поезiєю. Творча спадщина митця невелика, але його вiршi пам’ятають i понинi. Деякі з них з часом стали словами народних пісень («Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...», «Взяв би я бандуру...», «Ходить хвиля по Осколу». Незважаючи на це, на нашу думку, люди знають про поета менше, нiж вiн заслуговує, й це видання покликане заповнити прогалину.
   Вiдкриває книжку наукова стаття, яка аналiзує творчiсть Михайла Петренка в контекстi лiтературного процесу XIX ст., подає докладну iнформацiю про видання, в яких друкувалися його вiршi.
   До цiєї книжки увiйшли вiршi Михайла Петренка з вiдомих збiрок, виданих ще за часiв життя поета:
о «Снjп», 1841  рiк;
о «Молодикъ», 1843 рiк;
о «Южный русскiй зборникъ», 848 рiк
та, сучасним українським правописом, зi збiрки «Українськi поети-романтики 20-40-их рокiв XIX ст.» видавництва «Днiпро», 1968 рiк.
   У 1987 роцi «Наукова думка» видала книжку «Українськi поети-романтики», де охоплено перiод з 20-тих по 60-тi роки XIX столiття та представлено творчiсть бiльшої кiлькостi поетiв. Але в нiй, на превеликий жаль, у деяких вiршах М. Петренка видавці припустилися друкарських помилок, частина з яких потрапила звiдти в окремi видання останнiх рокiв.
   У цiй книзi ми спираємося на видання 1968 року, звіривши у спiрних випадках тексти віршів з оригіналом.
   Вже коли книжка була майже готовою, шанувальники української лiтератури отримали подарунок долi – на полицях Росiйської державної бiблiотеки було знайдено рукопис першої дiї драматичної думи Михайла Петренка «Найда». Ми з радiстю опрацювали знахiдку, i в цьому виданнi вперше опублiковано оригiнальний текст та його адаптацiю до сучасних мовних норм.
   У вiршах з видань 1841, 1843, 1848 рокiв максимально вiдтворено графiчну систему оригiналу, що дає можливiсть ознайомитися з тогочасними текстами тим, хто не має доступу до вiдповiдних раритетних видань. Слiд зазначити, що на тi часи через тривалi утиски української мови й навiть заборону окремих лiтер української абетки в Українi не було єдиного загальноприйнятого правопису. Видавцi часто робили власнi спроби передати звучання української мови, орiєнтуючись на те, що читатимуть цi тексти люди, яких уже багато рокiв у школi вчили лише росiйської, а також користуючись обмеженими можливостями типографiй. Наприклад, у виданнi 1848 року «старинную букву ”є“ набрано як перевернуту росiйську лiтеру ”э“, що чудово видно по засiчках шрифту.
   Особливостi правопису згаданих видань та рукопису «Найди» проаналiзовано в окремому роздiлi.
   Ще дуже мало вiдомо про життя Михайла Миколайовича, не знайдено деяких його творiв, про якi згадували його сучасники, точно не встановлено дату його народження, літературні вiдомостi про його родовiд досить суперечливi. Тому книга також мiстить документально обгрунтований бiографiчний нарис про Михайла Петренка. Нарис спирається на вiднайденi за останнi роки архiвнi документи й у такому обсязi подається вперше.
   На жаль, досi не знайдено портрета Михайла Петренка, тому до видання увiйшли реконструкцiї, створенi художником на основi фотографiй нащадкiв поета.
   Написання та видання навiть невеличкої книжки потребує великої роботи, яка пов’язана, зокрема, з архiвними пошуками, з обробкою знайденої iнформацiї та пiдготовкою до друку, створенням макета тощо. Все це потребує зусиль багатьох людей, причетних до творчого процесу.
   Досить важко перелiчити всiх, хто брав участь у створеннi книжки, але авторський колектив висловлює подяку бодай тим учасникам, чий внесок у видання був найсуттєвішим:
о Валентинi Миколаївнi Шабановiй, дослiдницi життя й творчостi Михайла Петренка, – за участь у проектi «Iдентифiкацiя Петренкiв»;
о Андрiю Федоровичу Парамонову, вiдомому генеалогу, – за iнформацiйну пiдтримку в межах проекту;
о Михайлу Андрiйовичу Мороховцю – за допомогу в розшуку деяких матерiалiв, пов`язаних із творчістю поета;
о Iннi Костянтинiвнi Балюк (Шептій), праправнучцi поета, – за наданi з сiмейного архiву фотографії.
   Також вдячнi  працiвникам Росiйської державної бiблiотеки (м. Москва) за збереження текстiв поета-романтика Михайла Петренка.



Copyright © 2019 "Identification of Petrenko." Prologue. All Rights Reserved.