Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817-1862)
Introduction
Contents
Идентификация Петренко
(генеалого-биографическое исследование)
Introduction
Contents
Михайло Петренко: Життя і творчість (художні тексти, дослідження, документи).
Introduction
Contents

Від редактора

 

   Увазі читача пропонується збірник критичних та історико-літературних матеріалів, присвячених життю й творчостіМихайла Миколайовича Петренка. Першу частину збірникаскладає передрук усієї відомої на сьогодні літературної спадщиниМ. Петренка у новій науково-критичній редакції. Друга частина –власне, і є збірником зазначених матеріалів, які в переважнійбільшості містять інтерпретацію творчості поета, його найбільшвідомих творів.

   Михайло Миколайович Петренко – помітний учасник українського літературного процесу першої половини ХІХ століття,один із найбільш яскравих представників романтичного напряму в поезії. В літературних колах з ентузіазмом було сприйнятойого твори, зокрема ті, що згодом склали цикл «Небо», одна з цихпоезій – «Дивлюся на небо, та й думку гадаю…» – невдовзі поопублікуванню знайшла музичний супровід, пішовши в народ якшироко відома пісня. Вагомі художні достоїнства мають поетичні цикли

М. Петренка: уже зазначений – «Небо» та «Слов’янськ»,ряд інших віршів. У царині поезії М. Петренко заявив себе як одиніз найбільш талановитих сучасників Т. Шевченка, який незалежно від великого поета по-своєму пробував розбудовувати лініюсуб’єктивно-особистісного вираження у ліриці, а у тих творах, денабуток Шевченка виступав чинником літературного впливу, – належав до продовжувачів найбільш новаторського його напряму.Минулого року дослідниками було віднайдено і вперше опубліковано драматичний фрагмент, що вийшов з-під пера М. Петренка, –першу дію п’єси «Найда». М. Петренко намагається вивести діюп’єси поза традиційне для того часу простонародне середовище,в міру інтелектуалізувати діалог. Твір відзначається виразною поетичністю, що підсилена рідкісним у драматичних українськихтворах тієї пори оригінальним віршовим викладом.

   Пропонований збірник продовжує вже усталену й тривалутрадицію українського літературознавства. Так, виданням збірниківкритичних та історико-літературних матеріалів супроводжувалосявивчення творчості українських класиків Тараса Шевченка, ІванаФранка, Лесі Українки. Не можна не звернути увагу на нещодавнійвихід у світ першого тому нового ґрунтовно упорядкованогозбірника «Тарас Шевченко в критиці» (К., 2013), продовження якогопередбачає випуск наступних томів. У цьому ряду перебуваютьі такі, приміром, видання, як «І. П. Котляревський у критиціта документах» (К., 1959), «Іван Котляревський у документах,спогадах, дослідженнях» (К., 1969), «Марко Вовчок в критиці:Збірник статей, рецензій, висловлювань» (К., 1955), «Степанові

Руданському» (Одеса, 1968), «Юрій Федькович у розвідках іматеріалах» (К., 1958), «Марко Лукич Кропивницький: Збірникстатей, спогадів і матеріалів» (К., 1955), «Павло Грабовський удокументах, спогадах і дослідженнях» (К., 1965).

   Варто зазначити, що, незважаючи на строгу регламентованістьі субординованість місця того чи іншого письменника у встановленій тогочасним літературознавством ієрархії, підготовкатаких збірників допускала певний елемент стихійності у виборі персоналії, а також і деякої довільності у структурі видання. Якогосьуніфікуючого чи систематизуючого принципу на цій ділянцівироблено не було, що насамперед проявилося у доборі об’єктудослідження. Постаттю, якій присвячено збірник критичних та

історико-літературних матеріалів, ставав той письменник, чиятворча діяльність в особливий спосіб зацікавлювала дослідника –знавця матеріалу, який передовсім надавав особливої ваги ужевисловленим про письменника судженням, цінував і не мігпогодитися відкинути на плин забуття думки, що прозвучалиу витлумаченні набутку письменника, зрештою, пропонувавсвій внесок через вибудову еволюційного ряду таких думок і

поглядів (що незрідка виявлялося конструкцією дуже цікавою іпромовистою). Тобто: знаходився особливо небайдужий знавецьтворчості письменника – виникав подібний збірник матеріалів.

   Стосовно творчої особистості поета Михайла Петренкатаким знавцем виступив його праправнук Олександр ЄвграфовичПетренко. Протягом декількох років він провадить невтомніпошуки документальних свідчень про життєвий шлях поета,збирає матеріали, що містять розгляд поетової творчості. Зачас такої діяльності О. Є. Петренком вибудувана ціла системнорозгалужена мережа відомостей про славетного предка,

концентрована у дослідника. О. Є. Петренко – за фахом хімік,кандидат хімічних наук. Вивчення життя й творчості МихайлаПетренка стало для нього гуманітарним захопленням, яке, втім,давно вже переросло рамки аматорства. У тому, що стосується

інформованості про дослідження творчості, а особливо – про життяпоета, О. Є. Петренко виступає повноправним літературознавцем.Зрештою, ця книга, яку читач тримає в руках і яка впорядкованаО. Є. Петренком, це промовисто засвідчить. Дослідником зібраноматеріали, які відбивають максимально достовірний на сьогоднірівень знань про життєвий шлях поета, а також дозволяютьздійснити надзвичайно детальне входження в процес рецепції таінтерпретації його творчості. Матеріалами цього збірника сталине тільки книги з історії української літератури (дослідження,підручники, посібники), не тільки монографії зі згадкою проМ. Петренка чи подібні ж збірники статей, а й великий масивпоточної преси, включно до районних і міських газет, довідників,календарів тощо, інших (звукових, візуальних тощо) формдонесення інформації.

   Книга в підсумку подає розмаїту, часами строкату картинувисловлювань про поета

М. Петренка. На відміну від аналогічнихзбірників радянської пори (про які вище згадувалося) тут відсутнєбудь яке цензурування чи умовчування з боку упорядника.

Упорядник дозволив повноту вислову будь-кому, хто брався зацю тему. Завдяки цьому в матеріалах збірника зустрічаємо цікаві,вигадливі, іноді зовсім несподівані інтерпретації поезії Петренката її зіставлення з іншими явищами, оригінальні визначення її

місця в розвитку українського поетичного слова та зокрема вромантичному секторі. Тут, очевидно, вступає в силу принцип:кожен дослідник має право на своє бачення – і читачеві вирішувати,чия інтерпретація є більш аргументованою й переконливою.

Але серед матеріалів (їх теж наведено у збірнику) зустрічаємой те, з чим погодитися навряд чи можливо. Це – непоодинокідомисли, вимисли, відверті фантазування у темі життєвого шляхута родинного оточення письменника, які з’явилися були друкомі до яких вдавався той чи інший автор за відсутності належноїмножини достовірних відомостей. Домисли – шлях надто легкий,з дешевою ціною авторства, спокусливий для декотрих, котрівважають можливим допускати безвідповідальне белетризуванняу тій сфері, де сумлінний дослідник обирає шлях тривалихдокументальних пошуків. Можна зрозуміти обурення упорядниката окремі (втім, нечисленні) його саркастичні зауваги й коментарі,що супроводжують наведення фрагментів таких безвідповідальних

«розвідок».

   Вибудуваний у хронологічній послідовності появи тих чи інших висловлювань, збірник цих матеріалів показує, як нарощувалося знання про поета М. Петренка, які відгалуження

одержувало у своєму розвитку це знання, яких сягало (відносних) здобутків, в які заходило тупики, які аспекти у цій (порівняно вузькій темі) ставали актуальними на тому чи іншому етапі української історико-літературної науки, краєзнавства, історії, публіцистики. Іншими словами, збірник цих матеріалів по-своєму характеризує і ділянку, на якій до сьогодні здійснювалося вивчення постаті Михайла Петренка, і довколишнє наукове (а то й біля- і поза-наукове) її середовище.

   Зібрані тут матеріали наділені іще такою додатковою опцією(певна річ – не основною) – поглиблювати конкретні уявленняпро історичну епоху, у якій випало жити М. Петренку. Додано йчимало цікавих штрихів до змалювання літературного контексту, вякому розгорталася його творчість, зокрема контекст українськогоромантизму.

   Не може бути жодних сумнівів – упорядником підготовленодуже цікавий збірник, у певних, більш загальних відношеннях непозбавлений елементів новизни. Нестандартним за рядом ознак,відмінним від аналогічних, а саме – ширшим за зовнішніми й внутрішніми вимірами (а за цими останніми – вільнішим, позбавленим суб’єктивності упорядницького відбору) є його формат.

   В руки науковця цей збірник дає важливий, в ряді моментів – рідкісний матеріал. Певна річ, він стане настільною книгоюдля тих, хто зацікавиться творчістю та особистістю

М. Петренка,необхідним джерелом – для тих, хто досліджуватиме українськийромантизм, ширше – українську поезію класичного періоду.

   Про особливості упорядкування цього – ще раз наголосимо:нестандартного своїм форматом – збірника (а нестандартність йогозумовлює та й почасти виправдовує ці особливості) мовить самупорядник. Можна лише додати, що й бібліографічні посилання вряді випадків також мусили прибрати вигляду нестандартного, нев усьому узгоджуючись із прийнятим типом – позаяк упорядникавело бажання подати якомога повнішу інформацію про видання(приміром, зазначити, що це журнал чи газета чи бюлетень, – інколи навряд чи відомі кожному з читачів), а видавничі реквізити

наводити у такий спосіб, коли кожну позицію завершує датуваннявидання із вказанням насамкінець року виходу.

 

Від упорядника

 

     Книга, яку запропоновано читачам цього разу, є продовженням публікацій в межах проекту «Ідентифікація Петренків», присвячених життю й творчості поета харківської школи романтиків першої половини ХІХ ст. Михайла Миколайовича Петренка.

   Першими книжками, що вийшли в світ за результатамидокументальних досліджень, були:

   1. «Идентификация Петренко», К., 2012;

   2. «Михайло Петренко: Життя і творчість», К., 2013.

   Дослідження тривають, з’являються нові знахідки, інколинесподівані, виникають цікаві ідеї та задуми, що й використовуєтьсяпри підготовці статей та книг, присвячених Михайлу Петренку.

   Беручи до уваги, що є ще багато запитань без відповідей,учасники проекту стоять перед необхідністю організації науковогопошуку, усвідомлення головних його напрямків. Інколи доситьскладно зорієнтуватися, де треба шукати відповіді, але кожний такий

випадок є невід`ємною складовою будь-якого дослідження зі всімайого проблемними та вдалими рішеннями, що робить пошуковийпроцес унікальним і незабутнім. Книга, яка пропонується, має наметі сприяти процесу наукового пошуку, активізувати його.

   За обставин, у яких розгорталась його творчість, Поет, звичайно ж, не міг почуватися «вільним художником». Як і його колеги, котрі спрямовували свої зусилля на становлення українськогописьменства нового типу, він мусив дбати про засоби існування,

утримання сім’ї. Михайло Петренко служив в установах, підпорядкованих Міністерству юстиції, остання з його посад – повітовийстряпчий (прокурор). Про цю сторону його життя лише інколи згадувалося в літературі. Проте це – окрема, не менш цікава для сучасних читачів та дослідників історія, яка заслуговує вивчення ізараз вивчається.

   Книга «Михайло Петренко: Життя і творчість» (К., 2013) сталаодним із важливих видань у дослідницькому проекті «ІдентифікаціяПетренків», де представлено тексти віршів Михайла Петренка,що друкувалися ще за його життя й за тогочасним правописом.

Ці твори були відомі читачам та дослідникам, але пощастило щезнайти й такі, про які ніде ніколи не згадувалося. Виявлення текступерших двох сцен першої дії драматичної думи «Найда» МихайлаПетренка – рукопису, що зберігався в архіві рукописів Російської

державної бібліотеки в Москві, стало справжнім відкриттям. Кожназнахідка, що стосується творчості Михайла Петренка, дозволяєпоповнити скарбницю української поезії та глибше зрозумітимотиви його творчості.

   Перший відділ нашої книги становить повна збірка творівМихайла Петренка.

   Поезії Михайла Петренка перевидавалися декілька разів, алев кожному такому виданні автори, на жаль, припускалися помилок(про них згадано в текстах цієї книги. – О. П.). Йдеться як просуто граматичні/друкарські недогляди, так і про недоліки більшістотні, зокрема, пропуски рядків у творах. Чимале значенні припередруку творів має питання пунктуації, граматичного уточненняслова – від цього не раз залежить відтінок смислу, що його, на думку інтерпретатора, намагався донести Поет.

   Тексти всіх відомих віршів Михайла Петренка, а також фрагмент драматичної думи «Найда» в цьому виданні проаналізованой адаптовано до сучасних мовних норм кандидатом філологічнихнаук, завідувачем відділу української класичної літератури

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України МиколоюБондарем.

   На жаль, невідомо, коли Михайло Петренко почав писативірші й якою була його остання поезія…

   Він був творцем, тому експериментував, вдаючись до різнихстилів, випробуваючи своє перо на відносно широкому колі тем,у різних системах образо творення… В чомусь його вірші булислабкими, були й ознаки унікальності… Це нормальний творчийпроцес людини, яка мала своє неповторне бачення світу.

   Ще при житті Михайла Петренка про його поезії висловлювалися друзі та критики. Пізніше про Поета згадували літератори,науковці й дослідники в своїх роботах, присвячених вивченнюісторії літератури, поезії часів зародження й розвитку українського

романтизму.

   На жаль, у нашому сьогоденні ще немало тих, комузалишається невідомою творчість Михайла Петренка. Метою цієїкниги є ознайомлення читачів та дослідників з текстами Поета,із висловлювань всіх тих, хто пам`ятав і пам`ятає про МихайлаПетренка та писав про нього в книгах і статтях у всі часи. Містятьсяв книзі й згадки тих, котрі знали Михайла Петренка особисто, абоще за життя поета були знайомі з його творчістю.

   В книзі подана документальна біографічна довідка проМихайла Петренка та його рід.

Усі інформаційні складові допоможуть читачам зорієнтуватися як у поетичній творчості Михайла Петренка, представленій укнизі, так і ознайомитися з фрагментом генеалогічних досліджень,які проводяться стосовно роду Петренків, до якого належить іМихайло Миколайович.

   В книзі «Идентификация Петренко» уже було розглянуто йпроаналізовано помилки та фальсифікації біографічного характеру, яких припускалися деякі автори, зокрема з міста Слов`янськ,особливо після 2000 року, намагаючись вивчати життя та творчістьПоета-земляка. Усіляких непорозумінь на цій ділянці в сумі накопилося досить багато за більш ніж півстоліття.

   Як вже неодноразово згадувалося, до банальних помилокдеяких «дослідників» привело нерозуміння того, що прізвищеП е т р е н к о є дуже поширеним в Україні, але не всі Петренки –родичі. Не всі вони родичі і в літературі. У 2003 році В. Чемерис писав: «…Невезучим він був у житті. Навіть з прізвищемйому не поталанило: Петренків, як і Іваненків, – пів-України. Найпоширеніше прізвище (перепрошую, серед нинішніх членів НСПУ є кілька Петренків) …».

   На жаль, сталося так, що деякі автори використовувалидля розбудови місцевої версії слов’янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків усілякі сумнівності, базовані нанеперевірених повідомленнях, недостачу достовірних фактів компенсуючи суб’єктивними домислами.

   Що можна побудувати на повністю проблемній основі?

   Набуло поширення зовсім хибне висвітлення цього періодужиття М. Петренка та його батьків, що, на нашу думку, засвідчуєневисокий рівень місцевої краєзнавчої школи (також і з іншимипрізвищами відомих земляків минулого у ній непорозумінь

вистачає), а також і легковажну позицію тих, хто брав участь урозповсюдженні такої недостовірної інформації.

   Найбільш наочно суть згаданої «біографічної проблеми» показано, зокрема, в статті «Слов’янці про слов’янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки» в науковому журналі «Краєзнавство», також у статтях інших журналів, газет та сайту, присвяченого Михайлу Петренку (www.дивлюсьянанебо.com).

   Результатами документальних генеалого-біографічнихдосліджень по роду Петренків, до якого належить і поет МихайлоПетренко, було остаточно доведено неспроможність розробленоїгрупою ентузіастів з міста Слов’янськ версії слов`янського періоду

життя Поета.

   Слід нагадати, що вивчення біографії Поета є темою незавершеною, бо ще існує багато запитань без відповідей. Продовженнямдосліджень життя і творчості Михайла Петренка в межах проекту«Ідентифікація Петренків» є перехід до вивчення не менш цікавих

питань, пов`язаних з творчістю все ще, на нашу думку, недостатньо відомого українського Поета-романтика.

   Значну частину обсягу книги займають висловлюванькритиків, істориків літератури та літераторів про творчість Михайла Петренка, в окремих із них фігурують елементи спогадів. Ціміркування, а також і деякі порівняння творчості згаданих в книзіпоетів можуть, на нашу думку, привести до виникнення нових ідейу читачів, які цікавляться історією української поезії, проте немали можливості переглянути великий масив джерел зі згадкоюпро Михайла Петренка.

   Відтак у когось з`являться нові думки щодо творчості Поета,хтось захоче зайнятися дослідженням його життя й творчості,хтось, може, почне писати вірші…

   Виношуємо сподівання, що ознайомлення із зібраними в ційкнизі матеріалами здатне спонукати когось із вчених літераторівдо глибокого різнопланового наукового дослідження, наприклад,з назвою – «Творчість Михайла Петренка у контексті українськоголітературного романтизму»…

   Час на підготовку збірника, близького своїм змістом доенциклопедії, витрачено не марно, якщо книга займе своє місцечи то на полиці в громадській або приватній бібліотеці, чи то наробочому столі дослідника й буде інколи переглядатися читачами,нагадуючи їм про часи зародження українського романтизму й проодного з романтиків – Михайла Миколайовича Петренка, який ...(див. уважно тексти книги. – О. П.).

   Так чи інакше, читачі, кожен різною мірою, зможуть глибшепознайомитися з поезію Михайла Петренка, або просто відкритидля себе ім`я одного з поетів, яких називають романтиками.

   Сподіваємося, що читачі отримали книгу, яка не того ж дняпотрапить на полицю, а буде пильно переглянута й зацікавитьрізноманітністю матеріалів, які, гадаємо, інколи невідомі навітьфахівцям. Для того, щоб книга була розглянута відповідно її призначенню, акцентуємо увагу на деяких оформлювальних загальнихдеталях, пов’язаних з поданням тексту на сторінках цього видання.

   Мабуть, увагу читача варто звернути на те, що книга міститьпосилання не тільки на публікації, де в текстах згадується Михайло Петренко, але й на збірки, в яких поезії Поета друкувалися беззгадки його авторства – як твори народного походження.

   Тексти висловлювань науковців, критиків та літераторів протворчість Поета, що були надруковані в книгах, газетах та журналах, подано в книзі в хронологічній послідовності (за рокамипублікації) та зі збереженням авторського правопису. В межах одного року послідовність появи друку публікацій не встановлювалася.

   Інколи фрагменти авторських текстів практично без змінвикористовувалися самими авторами в їх наступних публікаціях.

При підготовці цієї книги, в таких випадках, надається більш рання цитата. Намагаючись запобігти дублювання фрагментів доситьвеликих текстів, за наявності таких у пізніших виданнях, поданолише посилання на ранні джерела.

   Також звертаємо увагу читачів на деякі деталі, пов’язані зоформленням в книзі текстів цитат та посилань на них. Це допоможе уникнути певних проблем при письмовому їх використанні:

– Тексти окремих цитат в межах однієї сторінки першоджерела розділено трьома крапками. Наступний текст в межах однієїсторінки починається також з трьох крапок, за зразком:

( текст 1…

…текст 2)

– В цитованих текстах, інколи без коментарів, зберігаєтьсяавторська орфографія написання, включаючи розділові знаки.

– В посиланні на першому місці вказано порядковий номерпублікації, на яку йде посилання, на другому місці вказана сторінкав тексті першоджерела, за зразком [77, с. 88].

– Посилання надаються після тексту, за зразком: (… [77,с. 88]), або (…» [77, с. 88]). Після останнього тексту цитати ставиться крапка, за зразком: (…[77, с. 88].).

– Деякі примітки та коментарі упорядника, включаючицитовані тексти, подано в дужках курсивом, за зразком:(…… . – О. П.).

   При підготовці книги було зібрано й проаналізовано великиймасив літератури, журналів, архівних матеріалів та газет.

   Висловлюємо подяку фахівцям Національної бібліотекиУкраїни імені

В. І. Вернадського (м. Київ), за участю яких пошукнеобхідних публікацій в безмежних фондах бібліотеки суттєвоспрощувався.

   Підготовку книги було пов`язано з набором текстів численних цитат, як за новим, так і старим правописами. Висловлюємоподяку Мешко Кристині Іванівні (м. Мукачево) за участь в ційсправі.

   Вдячні працівникам Львівської національної науковоїбібліотеки України імені

В. Стефаника за сприяння в доступі долітератури, яка зберігається у фондах бібліотеки.

   Видання книги здійснене за фінансової підтримкипраправнуків Поета:

Петренка Олександра Євграфовича та Петренка СергіяЄвграфовича.

   Портрет Михайла Миколайовича Петренка створенозаслуженим художником України О. Чередниченком на основіфотографій онуків Петренка Бориса Миколайовича та ПетренкаОлександра Євграфовича.



Copyright © 2019 "Identification of Petrenko." Prologue. All Rights Reserved.